Йосип Хазанович народився 1844 р. в м. Гродно, сучасна Білорусь (помер 1919р. в Катеринославі). Єврейський громадський діяч, один із засновників Єврейської національної і університетської бібліотеки в Єрусалимі.

Освіта. Діяльність У 1866 р. вступив на медичний факультет Кенігсберзького університету й закінчив його у 1872 р., попри постійні нестатки. Оселився в Білостоці, працював лікарем. Приєднався до руху «Ховевей Ціон», пізніше до ордену «Бней-Моше». Під впливом сіонізму, Хазанович захопився ідеєю створення національної єврейської бібліотеки в Єрусалимі. Перебуваючи у складі групи палестинофілів на чолі з Ш. Могилевером, у 1890 р. відвідав Ерец-Ісраель. Хазанович так сформулював мету власного життя: «Спорудити на нашій історичній батьківщині будівлю не тільки для єврейського духа, а й для всього єврейського майбутнього». Пізніше Хазанович став прихильником Т. Герцля – засновника руху політичного сіонізму.

Хазанович на свої кошти купував книги з юдаїстики всіма доступними йому мовами, але надавав перевагу виданням на івриті. Крім того, він поширив в єврейській періодичній пресі різних країн оголошення з проханням надсилати йому книги для національної бібліотеки чи кошти для їх закупівлі. На заклик Хазановича відгукнулося багато благодійників та ентузіастів із різних верств суспільства. Хазанович також збирав документи й ілюстративний матеріал з юдаїстики: портрети видатних єврейських діячів, фотографії синагог і т.п. У Білостоці ним було зібрано величезну кількість книг і матеріалів, які він поступово переправляв до Єрусалиму.

У 1895 р. Хазанович надіслав 8 800 томів (вагою біля 4 тонн) до невеликої бібліотеки «Мідраш Абраванель», яку за три роки до того відкрило єрусалимське відділення єврейської організації «Бней-Бріт». Пізніше бібліотека отримала назву «Мідраш Абраванель ве-Гінзей Йосеф» на честь самого Хазановича та перетворилася в один із найважливіших осередків культури ішува (єврейського населення Ерец-Ісраель до 1948 р.). Загалом Хазанович надіслав до бібліотеки понад 63 тис. книг і документів, 20 тис. з них на івриті. Його внесок у заснування цієї бібліотеки був найвагомішим. У 1920 р. бібліотека потрапила під опіку Всесвітньої сіоністської організації та отримала назву Єврейської національної бібліотеки. У 1925 р., з утворенням Єврейського університету в Єрусалимі, набула статус Єврейської національної та університетської бібліотеки.

За наказом російського воєнного командування в 1915 р. всі євреї, які жили в прифронтовій зоні, були виселені з Білостоку. Таким чином, Хазанович опинився в Катеринославі. Не маючи коштів для існування, був вимушений жити в єврейському притулку для старців (вул. Бородинська, 24), де й помер у самий розпал громадянської війни.

Цікаво:

1. На початку свого існування бібліотека вміщувала все зібрання книг у двох шафах. В її швидкому зростанні була велика заслуга Йосипа Хазановича. Вже у 1914 р. в бібліотеці налічувалося майже 36 тис. книг, серед яких були навіть інкунабули – книги, надруковані на початку епохи книгодрукування.
2. Книги Хазановича й зараз можна знайти в зібранні бібліотеки. Усі вони мають особливу печатку – екслібріс.
3. Хазанович був активним діячем системи благодійних медичних організацій в Білостоці, лікарем-волонтером.