Менахем-Мендл Шнеєрсон народився 18 квітня 1902 р. в Миколаєві (помер 12 червня 1994 р., Нью-Йорк, США) в родині одного з найвідоміших на той час рабинів – Леві-Іцхака Шнеєрсона. Мати Менахема-Мендла Хана також походила з відомої родини, була донькою миколаївського рабина Меїра-Шломо Яновського. Дитячі та юнацькі роки Менахем-Мендл провів у Катеринославі. Початкову освіту отримав вдома. Одночасно з єврейськими релігійними студіями екстерном склав випускні іспити в гімназії. У загрозливі часи громадянської війни був одним із керівників єврейської самооборони Катеринослава.

Одруження. Еміграція У 1923 р. Менахем-Мендл познайомився з Йосифом-Іцхаком Шнеєрсоном, Шостим Любавицьким ребе, і розпочав діяльність у хабадському русі. Пізніше Йосиф-Іцхак перебрався до Ленінграду, погостювати до нього поїхав і Менахем-Мендл. Він закохався в доньку цадика Хаю-Мушку, пізніше вони побралися. За боротьбу з більшовизмом Йосиф-Іцхак був засуджений до розстрілу, але через протести за кордоном вирок переглянули за умови негайного виїзду з СРСР. У 1927 р. сім’я Шнеєрсонів емігрувала з СРСР. Родина оселилася в Берліні. У Берлінському університеті Менахем-Мендл вивчав математику й природничі науки. У 1933 р., коли до влади прийшли нацисти, Шнеєрсони переїхали до Франції. Там Менахем-Мендл вивчав математику і суднобудування.

Відчуваючи небезпеку, яка нависла над Європою, Шнеєрсони переїхали до США, де Менахем-Мендл працював інженером на верфях Військово-морського флоту, брав участь у конструюванні підводних човнів. Одночасно він допомагав тестю в розбудові освітньої мережі руху Хабад.

На чолі руху Хабад У 1951 р. Менахем-Мендл Шнеєрсон був обраний Сьомим Любавицьким ребе. З того часу він не покидав США. За 44 роки керівництва Хабадом Ребе створив понад 2 тис. освітніх, соціальних, медичних організацій по всьому світу. Менахем-Мендл Шнеєрсон присвятив себе розвитку філософії Хабаду й розповсюдженню єврейських знань. Саме під його опікою Любавицький рух вийшов за межі Європи, США, Ізраїлю і розповсюдився на єврейські общини Північної Африки, Австралії та інші регіони.

Посмертно нагороджений медаллю Конгресу США. Частина любавицьких хасидів змирилася зі смертю лідера, інша – вважає Ребе Месією і не визнає факту смерті Менахема-Мендла Шнеєрсона. Його могила в Нью-Йорку стала місцем масового паломництва.

Цікаво:

1. Протягом 44 років керівництва Хабадом Менахем-Мендл Шнеєрсон жодного дня не був у відпустці.
2. Хая-Мушка – друга донька Шостого Любавицького Ребе Йосифа-Іцхака Шнеєрсона. Її юні роки припали на важкий час революційного терору, погромів, гонінь на віруючих юдеїв. Хая-Мушка стала вірною помічницею батька в його діяльності. Протягом довгого часу, ризикуючи життям, вона носила свічки та їжу в підпільну єшиву в Петрограді. Ребе Йосиф-Іцхак навіть дав дочці письмове доручення на отримання будь-якої офіційної і неофіційної пошти на його ім’я.
3. У 1928 р. у Варшаві Хая-Мушка вийшла заміж за Менахема-Мендла Шнеєрсона. Вони жили в Берліні, потім у Парижі. Після нацистського вторгнення у Францію їм вдалося потрапити на останній пароплав, що перетинав Атлантику. Її молодша сестра Шейна та її чоловік Менахем-Мендл Горенштейн були вбиті в газовій камері Треблінки.
4. Навіть ставши біженцями, Ребе і його дружина суворо дотримувалися єврейських звичаїв. Ребецн сама перебирала пшеницю, зернинка до зернинки, молола її ручним млинком і пекла мацу; їздила в передмістя Парижу, аби бути присутньою під час доїння корів.
5. У Менахема-Мендла й Хаї-Мушки не було дітей, тому всі свої сили дружина віддала справі Ребе.
6. Протягом довгого життя Ребе жодного разу не відвідав Ізраїль. Утім єврейська держава завжди перебувала в полі його уваги. Так, Менахем-Мендл наполягав на тому, аби в Ізраїлі існували максимальні пільги для молодих сімей: «Країна, яка вкладає десятки тисяч доларів у кожного репатріанта, не може не підтримувати програми збільшення народжуваності у жителів Ізраїлю».
7. Ребе був послідовним противником передачі палестинських територій «в обмін на мир». Він невтомно повторював: «Шлях поступок не веде до миру».