Менахем Усишкін народився в 1863 р. в багатій єврейській родині в Дубровні Могилівської губернії (помер у 1941 р. в Єрусалимі). Відколи його батько став купцем першої гільдії, він отримав право переселитися із сім’єю до Москви.

Освіта Батько завжди дбав про традиційну хасидську освіту для сина, утім не обмежився лише нею: Менахем закінчив реальне училище, а пізніше – Імператорське Московське технічне училище. Хвиля єврейських погромів у Російській імперії у 1880-ті рр. привели молодого Усишкіна до сіоністського руху.

Одруження. Катеринославський період діяльності У 1891 р. Менахем вперше побував у Палестині разом із молодою дружиною Естер Палей. Відтоді молоді на півтора десятиліття оселилися в Катеринославі, де проживала родина дружини. Тут Усишкін сформувався як лідер сіоністського руху, тут склалася його програма «синтетичного сіонізму». В її основі були ідеї єдиного дому для євреїв, яким мусив стати Ерец-Ісраель (Усишкін наполягав на його негайному самостійному заселенні), і єдиної мови – івриту (він був активним противником їдишу). Підтримував ідею заохочення фізичної праці євреїв у Палестині.

Конфлікт з Т. Герцлем Менахем Усишкін був противником будь-якого єврейського державного проєкту поза Ерец-Ісраель. Через це тривав конфлікт між ним і Теодором Герцлем, який виступив із планом «Уганда», що передбачав розбудову єврейського державного центру в Африці, на території сучасної Кенії. За ініціативою Усишкіна зібрався Сіоністський конгрес у Харкові, який прийняв колективну вимогу закрити проєкт «Уганда» й зосередитись винятково на питанні розвитку Палестини. Коли ж Герцль пізніше спитав Усишкіна: «Ви дійсно вірите у те, що ми зможемо отримати Палестину?», останній відверто відповів: «Так, вірю. А якщо Ви не вірите, то й не повинні очолювати сіоністський рух».

У 1906 р. М. Усишкіна обрали головою Одеського сіоністського комітету, у зв’язку з цим він переїхав із Катеринослава до Одеси й жив там, доки не перебрався в Ерец-Ісраель у 1919 р.

Під час Першої світової війни Усишкін опирався створенню Єврейського легіону. На його думку, сіоністам не варто було вплутуватись у міждержавні конфлікти, адже перемога над Німеччиною та її союзниками могла привести до тріумфу антисемітського російського самодержавства.

Діяльність Усишкіна в Ізраїлі У 1923 р. М. Усишкін очолив Єврейський національний фонд. На цій посаді він координував купівлю земель у Палестині під єврейські проєкти. Інколи його звинувачували у розтраті великих сум на придбання малоцінних пустельних земель, утім Менахем Усишкін вірив у те, що натхненна праця молодих євреїв здатна перетворити Ерец-Ісраель на оазу в пустелі. Життя довело правоту політика.

У 1925 р. М. Усишкін допоміг купити землю на горі Скопус – для відкриття Єврейського університету в Єрусалимі. Його було обрано членом опікунської ради й управління цього навчального закладу.

Менахем Усишкін помер у 1941 р. в Єрусалимі, лише кілька років він не дожив до офіційного проголошення Держави Ізраїль. На щастя, не переживав він і жахливого потрясіння – Голокосту. Ті ж, хто уціліли в Катастрофі, зобов’язані саме Усишкіну, що в них виявилася «земля під ногами». М. Усишкін похований у печері Ніканора на горі Скопус в Єрусалимі. На його честь названі вулиці й площі в містах Ізраїля, група населених пунктів у Верхній Галілеї носять спільну назву «Фортеці Усишкіна».

Цікаво:

1. Тесть Усишкіна Сергій Палей мав інженерну освіту. Брав участь у будівництві першого в Катеринославі мосту через Дніпро. Зіграв ключову роль у призначенні Леві-Іцхака Шнеєрсона рабином Катеринослава. Після знайомства з ним (цілу ніч вони вели релігійну дискусію) Палей вийшов із сіоністської організації, яка виступала проти Леві-Іцхака, і почав агітацію єврейської громади міста за його обрання.
2. Після Кишинівського погрому (1903 р.) Усишкін доправив до Ерец-Ісраелю єврейських сиріт і виступив із вимогою негайно створити там безпечний притулок для усіх євреїв, які були жертвами переслідування.
3. Менахем Усишкін боровся за впровадження івриту в повсякденний побут євреїв. Саме він переконав Герберта Самюеля, першого англійського намісника підмандатної Палестини, надати статус офіційних мов англійській, арабській та івриту. У 1920 р. це був серйозний крок до формування сучасного розмовного й письмового івриту.
4. Прийняття декларації Бальфура викликало в Усишкіна неабияку радість. 2 грудня 1917 р. він організував в Одесі демонстрацію: десятки тисяч євреїв пройшли через всю Одесу до британського консульства. Там Менахем Усишкін виголосив консулу на івриті вдячну промову від імені єврейського народу.